Із початку року зафіксовано 23 інциденти фізичної агресії щодо журналістів, – НСЖУ

За два перших місяці весни зафіксовано 10 фізичних атак на журналістів: у березні – 8, у квітні – 2 інциденти. Загалом же за 4 місяці 2019 року зафіксовано 23 випадки застосування сили до журналістів. У квітні – березні найбільше – 3 атаки зафіксовано в Києві та області, 2 напади сталися на Волині, крім того, на території Західної України сталося ще 3 інциденти, а саме на Закарпатті, Буковині та Івано-Франківщині. Також силу до журналістів застосовували в Одесі та Житомирі – було зафіксовано по одному нападу в кожному регіоні.
Джерело: Національна спілка журналістів України

Це дані моніторингу «Індекс фізичної безпеки журналістів України», який Національна спілка журналістів України проводить спільно з партнерськими громадськими організаціями. Дані оприлюднено 3 травня – у Всесвітній день свободи преси.

Одразу 2 напади на журналісток, що трапилися 10 березня на Закарпатті та Буковині, сталися через конфлікти на релігійному ґрунті. Кореспондентка видання «Буковина online» Галина Єреміца, яка, до речі, не вперше повідомляє про перешкоджання професійній діяльності під час зйомки на території храмів, цього разу постраждала в селі Рингач, що на Закарпатті. Місцевий священик під час зборів громади напав на журналістку, забравши в неї мобільний телефон, на який велася зйомка, і заховав його до кишені. Ще одна подібна ситуація трапилася із журналісткою видань «Заставна сьогодні» та «Буковина онлайн» Ольгою Шендировськоюна території храму села Добринівці Чернівецької області. Під час зборів вірян агресивно настроєний чоловік накинувся на Ольгу, почав виштовхувати журналістку за межі церкви.

Під час передвиборчої кампанії, зокрема зустрічі Петра Порошенка з виборцями у Ковелі, 14 березня застосовано силу до журналістки ТРК «Аверс» Наталії Поліщук (Волинська область). Представники поліції виштовхали  дівчину із зустрічі, пояснивши, що вона не має права перебувати так близько біля сцени.

– Наша журналістка, аби потрапити на зустріч із Петром Порошенком, пройшла всі акредитаційні вимоги, а також «рамку». Проте на самому заході правоохоронці заявили, що вона перебуває не в тому місці, вимагали відійти від сцени. Ми вважаємо, що така поведінка зумовлена ставленням до нашого телеканалу в регіоні – «Аверс» завжди був опозиційним ЗМІ та критикував владу. І коли представників інших телеканалів на захід запрошували особисто, то нам навіть не повідомили про його проведення, – розповідає директор ТРК «Аверс» Наталія Московка

Хоча сам перебіг президентських виборів не спричинив відчутної активізації агресії проти журналістів, але  31 березня, у ніч після першого туру голосування, Володимир Роменський, журналіст російського телеканалу «Дождь», повідомив про перешкоджання професійній діяльності біля будівлі Центрвиборчкому. Агресивно налаштовані молодики зі словами «Їдь у свою Росію» виштовхали знімальну групу з площі – свої дії вони пояснили тим, що журналіст нібито знімав негативний сюжет для російських медіа. 

Водночас експерти «Індексу фізичної безпеки журналістів» вирішили не включати до моніторингу два інциденти відкритої ворожнечі до ЗМІ, які сталися 22 квітня з журналістами телеканалів NewsOne та «1+1» під час акції-подяки Петру Порошенкові за 5 років роботи на посаді Президента України. Учасники зібрання обступили знімальну групу NewsOne, почали ображати журналістів, називали їх пропагандистами і тими, хто працює на Росію та створює фейки. Також агресивні прихильники Петра Порошенка освистали знімальну групу телеканалу «1+1»: завадили журналістам зняти сюжет вигуками «Ганьба!», «Ганьба «плюсів!» і «Журна*люхи», один з демонстрантів ударив по телекамері. На думку юристів з партнерських громадських організацій,  очевидним є факт перешкоджання журналістській діяльності, але результатом дій протестувальників не стала суспільна небезпека.

Нагадаємо, «Індекс фізичної безпеки журналістів» – це щомісячний моніторинг фактів фізичної агресії до журналістів і медіа України. «Індекс…» укладають спільно НСЖУ й партнери: ГО «Інформаційна безпека», ГО «Платформа прав людини», Академія української преси та Інститут розвитку регіональної преси.