Земля – не товар. Кому має належати наша годувальниця?

"Єдиний засіб утримати державу в стані незалежності від будь-кого – це сільське господарство. Володій ви хоч всіма багатствами світу, якщо вам нічим харчуватись – ви залежите від інших".

Ці слова видатного французького філософа Жан-Жака Руссо актуальні сьогодні, як ніколи для всіх країн світу, а особливо для України, на території якої знаходиться 42 млн. га земель сільськогосподарського призначення, з них 32 млн. га – ріллі.

Багатство, яке треба берегти і захищати

Земля – це справді, можливо, єдиний і останній шанс для України в перспективі стати потужною державою, з якою будуть рахуватися і яку поважатимуть у світі. Щоб не бути голослівним, наведу лише один факт. Офіційно нині з 7,7 млрд. населення нашої планети майже 1 млрд. голодує. Кількість таких людей зростає.

Забезпечення людства продовольством, згідно з даними ООН, – одна з найбільших проблем світу. Саме тому в найпотужніших країнах створені державні фонди добробуту, які оперують сотнями мільярдів доларів. Вони мають на меті забезпечити своїх громадян якісними продуктами харчування, освоївши ґрунти у країнах третього світу.
Чому ці факти цікаві й важливі для українців? Декілька тижнів тому новий уряд вніс на розгляд Верховної Ради законопроект про продаж (обіг) земель сільськогосподарського призначення. Якщо депутати його ухвалять, то вже з 2020 року ринок сільськогосподарської землі в Україні буде відкрито. Тоді українські ґрунти зможуть купувати не тільки українські громадяни, а й компанії з іноземним капіталом, зареєстровані в Україні.

Одна компанія чи людина зможе купити офіційно до 200 тисяч гектарів. Земля стане таким же товаром, як автомобіль чи квартира.

Хочу відмітити, що нині в провідних країнах світу ніхто землю як товар не розглядає. Її вважають загальнонаціональним багатством, яке треба берегти і захищати.

Саме тому, наприклад, в Ізраїлі вся земля належить державі, у Канаді 90% землі перебуває у державній власності, а Європі 96% агропідприємств – фермерські господарства. У тих країнах, де є ринок землі, основою земельного устрою є невеликі фермерські господарства або середні агропідприємства, суворий державний контроль за якістю використання земель, недопущення її концентрації в руках невеликої купки олігархів, доступні кредити для місцевих фермерів під заставу врожаю, а не землі. Жодної з цих речей в Україні немає.

Закон від уряду загрожує селу погибеллю

Чи на часі тепер в Україні така земельна реформа, яку пропонує уряд? Це питання сьогодні хвилює усіх українців. Так, 20 вересня тисячі фермерів вийшли на найбільші автошляхи, протестуючи проти урядової політики продажу сільськогосподарської землі.

27 вересня відбувся всеукраїнський круглий стіл за участю представників аграрних асоціацій, фермерів, громадських активістів, ініціатором якого була Юлія Тимошенко. А 3 жовтня під стінами Верховної Ради зібралися аграрії з усіх областей, вимагаючи від депутатів не ухвалювати законопроект, бо він призведе до знищення українського фермерства, захоплення нашої землі іноземними корпораціями, а в перспективі – перетворення України в сировинний аграрний придаток розвинених країн.

Для більш глибокого розуміння процесів, що відбуваються у сфері земельних відносин у світі, наведу уривок з доповіді впливової міжнародної організації Oxfam: "Іноземні інвестори активно вивчають країни з корумпованими або некомпетентними урядами для швидкого та дешевого скуповування високоякісних сільськогосподарських земель.

Аналіз показав, що між 2000 і 2011 роками в 56 бідних країнах третього світу відбулись великі транзакції з поглинання сільськогосподарських земель, які призвели до виселення місцевого населення, знищення фермерських господарств, погіршення якості землі й виникнення продовольчих криз. Корумповані або некомпетентні уряди стають зручними партнерами для вигідного бізнесу земельних інвесторів.

Часто такі угоди готуються з допомогою інтенсивної пропаганди, яка для місцевого населення називає їх земельною реформою та інвестиціями, що призведуть до економічного зростання і створення нових робочих місць". Вам це нічого не нагадує?! Ще один сучасний приклад такої земельної реформи. В 2008-му Китай купив 30 тис. га земель у Танзанії для вирощування рису. Робітників завезли з Китаю. Рис експортували до Китаю. Місцеві селяни виявились нікому не потрібні й поселення просто вимирають. Така сувора реальність.

До ринку землі – тільки через референдум.

Чи не занадто великі ризики запровадження ринку сільськогосподарської землі в сучасних українських реаліях? Не просто великі, а катастрофічні! Якщо сьогодні в країні, що перебуває в стані війни, де корупційні суди, рейдерство, кредити під 20–25%, відкривати ринок землі, яка коштує сотні млрд. доларів, – це все одно, що випустити на волю дракона дикого напівкримінального ринку, який може привести до величезних некерованих суспільних потрясінь.

Ця так звана земельна реформа більше нагадує спробу уряду якнайшвидше розпродати українську землю неукраїнським компаніям, а не захистити інтереси українських селян, сільгоспвиробників.

Чи має Україна сьогодні реальний шанс для якісного й ефективного розвитку власного потужного агровиробництва? Так. Але щоб скористатись ним, нині потрібний не розпродаж землі, а державна підтримка українського сімейного фермерства, середнього сільгоспвиробника через дешеві кредити, дотації реальним фермерам, а не аграрним монополіям, створення державного земельного банку, який би міг від імені держави купити паї у селян, котрі хочуть їх продати, з подальшою передачею в оренду місцевим фермерам.

Варто всім пам’ятати, що за декількома сторінками цього законопроекту, який Верховна Рада може ухвалити як закон, криється майбутнє нашого народу й держави на декілька століть.

Саме тому перш ніж вирішувати відкрити/не відкрити ринок землі, враховуючи надзвичайну важливість такого рішення для всіх громадян України, треба обов’язково провести Всеукраїнський референдум.

Нехай Бог дасть мудрості, виваженості, а головне – небайдужості нам усім, аби не втратити назавжди українську землю, українську державність і гідне майбутнє для прийдешніх поколінь!

Віктор Олійник