Вандалам – ні!

Жодна хороша справа не залишається безкарною. Хотілося б посперечатися із таким твердженням, та схоже житейське спостереження – не безпідставне. І поширюється воно не лише на приватне життя...

Останній приклад – розбита сміттєва урна, що стояла обабіч нової тротуарної доріжки поблизу спортивного магазину. І хоча нові бетонні урни цілком можна назвати противандальними – щоб завдати шкоди, треба постаратися. Та для справжніх вандалів нічого неможливого немає. Урни. Ліхтарі. Лавочки. Дерева… Все, що зроблено, змонтовано, установлено, висаджено з любов’ю до міста та повагою до людей.

І мабуть до совісті тих, хто з такою легкістю нищить спільне майно громади, марно звертатися. Зупинити їх може лише страх покарання і, можливо, публічного осуду. Якщо не будемо байдужими і спільно протидіятимемо таким проявам – подібного буде менше.