Покровське бюро правової допомоги інформує: пеня за несплату "комуналки" та інші особливості нового Закону України "Про житлово-комунальні послуги"

Покровське бюро правової допомоги інформує: пеня за несплату "комуналки" та інші особливості нового Закону України "Про житлово-комунальні послуги"

Із 1 травня 2019 року набирає чинності стаття Закону України "Про житлово-комунальні послуги" про сплату пені у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги, а також власне, закон передбачає вичерпний перелік прав та обов'язків між трьома гравцями — так званими "управителями", виконавцями комунальних послуг та споживачами таких послуг. Що дуже важливо, він містить норми, які передбачають відповідальність за відсутність послуг або неякісне їх надання. Завдяки цим нормам у споживачів з'явиться механізм захисту своїх прав.

Зокрема, стаття 26 "Відповідальність за неналежне виконання договору" Закону встановлює, що "у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01% суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100% загальної суми боргу". "Нарахування пені починається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку внесення плати за житлово-комунальні послуги", - йдеться в тексті Закону.

Міністерство регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ випустило роз’яснення, згідно з яким "пеня за несвоєчасне здійснення платежів за комунальні послуги може нараховуватися на ту суму заборгованості, що утвориться з моменту укладення відповідного договору про надання комунальних послуг". "Пеня за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги, не є підставою для автоматичного нарахування споживачам пені з 01.05.2019", - йдеться роз’ясненні Мінрегіону.

Однак, в існуючих реаліях монополісти будуть активно користуватися новою нормою і нараховувати пеню.

Нагадаємо, заборгованість населення зі сплати за житлово — комунальні послуги на кінець лютого 2019 року становила 69,4 млрд грн, що на 6,8 млрд грн більше, ніж місяцем раніше.

Окрім нарахування пені за несвоєчасно сплачені послуги цей закон також передбачає:

  • впровадження типових видів договорів, які дозволять співвласникам будинків або окремим споживачам самостійно обирати модель постачання комунальних послуг у їх будинках;
  • домовлятися з компанією-управителем, яка буде надавати послуги, щодо вартості послуг;
  • делегувати управителю частину функцій з управління спільним майном будинку;
  • монетизацію субсидій на надання житлово-комунальних послуг;
  • унормовує порядок надання послуги з управління будинком, який раніше юридично не був визначений.

А хто такі ці управителі?

Закон передбачає, що на ринку комунальних послуг буде лише троє гравців, які уже згадувалися вище — це споживачі, тобто мешканці квартир, управителі та виконавці комунальних послуг.

Зокрема, йдеться про компанії, які постачають гарячу та холодну воду, газ, електроенергію, вивозять сміття тощо.

Споживач може бути індивідуальним, тобто кожний мешканець у будинку окремо, та колективним — юридична особа, що об'єднує усіх співвласників у будинку та діє в їхніх інтересах (ОСББ).

Управителем багатоквартирного будинку може бути компанія (юридична особа) або спеціаліст (фізична особа-підприємець), яка надає послуги з управління будинком на підставі договору із співвласниками цього будинку. Основна функція управителя — забезпечити належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб, належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території.

У Законі прописані обов’язкові послуги управителя, які будуть затверджені у типовому договорі Кабміном та додаткові. До обов’язкових належать послуги з утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території.

Серед них — прибирання прибудинкової території та приміщень, утримання ліфтів, купівля електроенергії для функціонування спільного майна будинку, поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку.

Додаткові послуги можуть бути включені до договору за спільним бажанням співвласників та управителя. Наприклад, страхування спільного майна, організація здавання в оренду майна, проведення капітального ремонту тощо.

Хто із будинку буде підписувати договір з управителем?

У Законі передбачені кілька варіантів укладання договору з управителем. Співвласники будинку можуть домовитися на зборах, обрати управителя та делегувати від себе представника, який від імені мешканців підпише договір.

Якщо у будинку вже створене ОСББ і співвласники хочуть частину або всі функції з управління передати управителю, то договір з управителем підписує голова ОСББ.

Якщо ОСББ немає і співвласники будинку не проявляють ініціативи щодо найму управителя, то його за відповідним зверненням співвласників призначає муніципалітет на основі конкурсу. А договір з управителем підписує уповноважена особа органу місцевого самоврядування.

А хто тепер буде домовлятися про надання комунальних послуг?

Є кілька моделей договірних відносин між споживачами та виконавцями комунальних послуг.

Зокрема, можна укласти індивідуальний договір між виконавцем комунальної послуги та кожним мешканцем, за умовами якого виконавець відповідає за якість комунальної послуги на вході до квартири та обслуговує внутрішні мережі у будинку.

Або ж співвласники можуть прийняти рішення про укладання колективного договору (підписує делегований від мешканців представник чи голова ОСББ або управитель), за умовами якого виконавець відповідає за якість послуги на вході до будинку та не обслуговує внутрішні мережі у будинку.

Також співвласники можуть об'єднатися в ОСББ та делегувати керівнику ОСББ право на укладання одного договору із виконавцем комунальної послуги як колективним споживачем. За умовами такого договору ОСББ купує у виконавця відповідну послугу та самостійно здійснює її розподіл між мешканцями згідно із своїх статутних документів.

Якщо з співвласники не обрали жодної із перелічених моделей надання комунальних послуг, тоді між кожним співвласником та виконавцем комунальної послуги укладається індивідуальний договір, за умовами якого виконавець відповідає за якість послуги на вході до будинку та не обслуговує внутрішні мережі у будинку .

На який час підписується договір?

Договір про надання комунальних послуг та договір про надання послуг з управління будинком укладається на 1 рік, але автоматично продовжуватиметься, якщо співвласників будинку все влаштовує.

Якщо управитель не справляється із покладеними на нього обов’язками, співвласники можуть ініціювати дострокове розірвання договору про надання послуг з управління.

Якщо ж управителя було обрано на конкурсі органом місцевого самоврядування, співвласники можуть відмовитись від його послуг та самостійно обрати собі іншого управителя, попередивши про це попереднього управителя за два місяці.

Нагадуємо, що за будь-якою юридичною консультацією можна звернутися до відділу "Покровське бюро правової допомоги", яке знаходиться за адресою: м. Покров, вул. Героїв України, буд. 13, тел. (05667) 6-65-08, а також до Нікопольського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, яке знаходиться за адресою: м. Нікополь, вул. Івана Богуна, 9, тел. (0566) 68-75-23, (0566) 68-75-40, МТС +380661773774, номер гарячої лінії 0-800-213-103.

Покровське бюро правової допомоги

Залишити коментар

Відправити