Людина-оркестр: творча зустріч з Миколою Гулеєм (ФОТО, ВИДЕО)

Один з кращих музикантів Радянського Союзу та України, лауреат міжнародних конкурсів естрадної та джазової пісні, педагог з вокалу та постановки дихання, магістр Богослов’я... Все це одна людина – Микола Власійович Гулей. Видатний митець, відомий не тільки в Україні, а й далеко за її межами, нещодавно переїхав до нашого міста та оселився на Перевізьких Хуторах. 11 листопада у Арт-центрі Центральної бібліотеки відбулася творча зустріч з цією непересічною людиною.

Миколу Гулея називали "людина-оркестр", бо він грав у різних стилях і жанрах на 12 (!) різних інструментах: саксофоні, флейті, наї, сопілці, денцівці, флоярі, трембіті, волинці, кавалі, окарині, дримбі й тилинці. Серед його творчого доробку – десятки авторських пісень, сотні обробок пісень народних.

Народився Микола Власійович 29 листопада 1948 у селі Виженка Вижницького району Чернівецької області, серед мальовничих Карпат. Він став первістком у великій родині, адже має ще 11 молодших братів та сестер! Батьки Миколи – Власій Семенович та Олена Миколаївна, - вели власне господарство, працювали в колгоспі. А сам майбутній митець змалечку захоплювався гуцульською музикою, зачаровано слухав музик, що грали на святах.

Вже в 14 років він за власноруч зароблені гроші купив свій перший інструмент – акордеон, і самовчитель гри на ньому. А через якихось три місяці почав грати на танцях у клубі. Потім було навчання у Сімферопольському музичному училищі, служба у армії, де він грав у військовому ансамблі.

З 1972 року Микола Гулей починає співпрацювати з різноманітними естрадними колективами, серед яких: гурт "Беркут",  гурт "Карпати" (Івано-Франківська філармонія), гурт "Жива вода" (Чернівецька філармонія), солістами якого були майбутні народні артисти України Іво Бобул та Лілія Сандулеса, естрадний ансамбль Валерія Леонтьєва (Ворошиловградська філармонія), гурт (рос.) "С песней по жизни" (Московська філармонія). Приймав участь у концертах, де виступали справжні зірки тогочасної естради – Софія Ротару, Дмитро Гнатюк, Василь Зінкевич.

Смотреть все фото (33 шт.) - Facebook

У 1986 році Микола Гулей створив музичний кооператив "Музика",  займався організацією концертів та гастролей відродженого гурту "Жива вода". Гурт брав участь у численних всеукраїнських та міжнародних музичних фестивалях, конкурсах. Серед них "Констанца-90" (Румунія), "Джаз-90" (Чехія), "Кишинеу-90" (Молдова). У 1993 році під час "Фестивалю зірок" в Ужгороді фірма "Мелодія" визнала Миколу Власійовича кращим музикантом України та запропонувала записати з ним чотири платівки гуцульської музики. На жаль, не склалося… У 1998 році була ще одна міжнародна перемога – на конкурсі "Анталійська весна" (Туреччина).

З 2000 по 2003 роки Микола Гулей виступав у Грузії разом з гуртом "Інсайт", солістом якого була Ніно Катамадзе. В Батумі познайомився з представниками престижної американської музичної академії Берклі. Це дало Миколі Власійовичу можливість освоїти програму постановки дихання, естрадного та джазового вокалу, та, зрештою, привело досвідченого музиканта на викладацьку ниву. Тим більше, що, за словами Миколи Гулея, ситуація з викладанням саме естрадного та особливо джазового вокалу в нашій країні далеко не найкраща.

На жаль, останніми роками через стан здоров’я Микола Власійович вже не може грати на улюбленому саксофоні та інших інструментах. Тому численні учасники зустрічі в Арт-центрі мали змогу почути та побачити лише записи його виступів. Та чудові джазові імпровізації, майстерні обробки народних пісень так сподобалися присутнім, що вони аплодували навіть записам.

Припинення активної концертної діяльності дало Миколі Власійовичу змогу зосередитись на викладацькій роботі. Серед його учнів – композитор, автор-виконавець Олег Майовський, переможці онлайн-голосування  проекту "Х-фактор" Дмитро Гіра та Юлія Бартєнєва, талановита та перспективна Юлія Михайліченко. З 2003 по 2016 роки в Києві працювала приватна школа естрадного вокалу Миколи Гулея, через яку пройшли сотні учнів. Сам майстер вважає, що навчити співати можна навіть людину без музичного слуху. Головне – терпіння та гарний викладач.

Переїхавши до нашого міста, Микола Власійович не покинув  улюбленої справи. У своєму затишному будинку на Перевізьких Хуторах він продовжує навчати естрадному співу молодих виконавців Покрова. Одна з його учениць, Мирослава Титова, під час творчої зустрічі продемонструвала свою вокальну майстерність.

Як заведено в Арт-центрі, після знайомства з головним героєм творчої зустрічі почалося живе спілкування у невимушеній обстановці. Присутні задавали Миколі Гулею найрізноманітніші питання, адже ця багатогранна людина цікавиться далеко не тільки музикою. Розмовляли про духовність та патріотизм, любов до рідної мови та пошуки власного місця в житті. Дізналися про долю великої родини митця (нагадаємо, 12 братів та сестер), яких життя розкидало мало не по всьому колишньому СРСР. Роз’їхалися по світу, від Росії до США, і власні діти Миколи Власійовича. А сам він 2016 року вирішив переїхати до нашого міста. На запитання, чому він обрав саме Покров, до того ж Перевізькі Хутори, Микола Гулей навів декілька причин. По-перше, саме у селі, поруч із землею, він бачить нормальне людське життя. А по-друге, як би це не було прозаїчно, жити у нашому місті набагато дешевше, ніж у столиці.

Досягнувши у своїй професії чималих висот, Микола Власійович лиш трішки жалкує про те, що замолоду не особливо переймався збереженням пам’яті про свої виступи, майже не записував платівок та навіть афіш з власних концертів зберіг небагато. Тому радить молодим виконавцям врахувати його досвід. А головне – постійно займатися, вдосконалювати свою майстерність та не витрачати даремно даний Богом талант.

Отже, якщо ви самі прагнете навчитися співати, або бачите в своїй дитині іскру вокального таланту, але не знаєте, як його розвинути – ви можете зв’язатися с Миколою Власійовичем за телефонами 066 350 34 06 та 096 680 75 43. За результатами творчої зустрічі у нас склалось враження, що він дійсно прагне передати свій величезний творчий доробок, життєву мудрість та музичну майстерність молоді Покрова, допомагати їм розвивати таланти та прославляти рідне місто. Сподіваємося, у нашому місті знайдуться  люди, що підтримають це благородне прагнення.