Так звана «Покровська міська рада»: Покровом керують самозванці?
Редакція нашої газети отримала декілька важливих документів, що старанно приховувались чиновниками Орджонікідзевської/Покровської міської ради – установи, яка весь час іменувала себе органом місцевого самоврядування та від імені територіальної громади розпоряджалася комунальним майном на власний розсуд.
Для тих, хто призабув, нагадуємо, що у місті Покров була викрита організована злочинна група, яку очолювали чиновники Покровської міської ради на чолі з міським головою Олександром Шаповалом та начальником УЖКГ Віктором Ребенком. Членів організації звинувачують у розкраданні 1,6 млн гривень коштів громади.
Важливими документами, отриманими від Покровської міської ради, які потребують уваги громади міста та публічного висвітлення у засобах масової інформації, є, по-перше, Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи Орджонікідзевська міська рада серія АОО № 656116 зареєстрована як юридична особа 21.05.1997 року, про що свідчить реєстраційний запис.
Але у часи діджиталізації перевірити будь-яку інформацію дуже просто. Ми спробували це зробити та отримали неочікуваний результат: нотаріальний бланк, документ суворого обліку серії АОО № 656116 у Єдиному реєстрі спеціальних бланків нотаріальних документів не значиться! Власне, ви можете і самі це перевірити, ось посилання на Реєстр: https://rnb.nais.gov.ua
Окрім того, як стало відомо з незалежних джерел, нотаріальні бланки суворої звітності серії АОО були надруковані на підставі замовлення №4-3786 лише у IV кварталі 2004 року поліграфічним комбінатом «Україна».
Відповідно до відомостей із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, перша згадка про реєстрацію юридичної особи з кодом ЄДРПОУ 34081234 Орджонікідзевська міська рада Дніпропетровської області відбулася завдяки державному реєстратору С.О. Лемешко, яка простим записом у реєстр створила орган місцевого самоврядування, що розпоряджається усім комунальним майном в тому числі - і коштами територіальної громади.
Для кращого розуміння проблеми спробуємо провести екскурс у юридичну площину.
У 1996 році було прийнято нову Конституцію України, у якій вперше було визначені поняття «місцеве самоврядування», «територіальна громада» та їх повноваження. На додаток до Конституції України було прийнято Закон «Про місцеве самоврядування в Україні».
Так от, «територіальна громада - це жителі, об'єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об'єднання жителів кількох сіл, селищ, міст, що мають єдиний адміністративний центр» (ст.1 Закону).
Стаття 143 Конституції України зазначає що «територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності».
Відповідно до ЗУ «Про всеукраїнський та місцеві референдуми», який діяв із 3 липня 1991 року і був чинним у 1997 році, коли нібито була створена Орджонікідзевська міська рада, «з метою забезпечення народовладдя і безпосередньої участі громадян в управлінні державними та місцевими справами в Україні проводяться референдуми. Референдум - це спосіб прийняття громадянами України шляхом голосування законів України, інших рішень з важливих питань загальнодержавного і місцевого значення» (ст.1 Закону).
Місцевий референдум - форма прийняття територіальною громадою рішень з питань, що належать до відання місцевого самоврядування, шляхом прямого голосування.
Відповідно до ст.7 ЗУ «Про місцеве самоврядування» «Місцевий референдум є формою вирішення територіальною громадою питань місцевого значення шляхом прямого волевиявлення. Предметом місцевого референдуму може бути будь-яке питання, віднесене Конституцією України, цим та іншими законами до відання місцевого самоврядування».
Дуже жирну крапку у цьому питанні поставив Конституційний Суд України у справі N 1-5/2005, який у рішенні N 6-рп/2005 від 5 жовтня 2005 року зазначив:
«Положення ч.2 ст.5 Конституції України «носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ» треба розуміти так, що в Україні вся влада належить народові. Влада народу є первинною, єдиною і невідчужуваною, та здійснюється народом шляхом вільного волевиявлення через вибори, референдум, інші форми безпосередньої демократії у порядку, визначеному Конституцією та законами України, через органи державної влади та органи місцевого самоврядування, сформовані відповідно до Конституції та законів України.
Результати народного волевиявлення у визначених Конституцією та законами України формах безпосередньої демократії є обов'язковими.
Положення частини третьої статті 5 Конституції України «Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами» треба розуміти так, що тільки народ має право безпосередньо шляхом всеукраїнського референдуму визначати конституційний лад в Україні, який закріплюється Конституцією України, а також змінювати конституційний лад внесенням змін до Основного Закону України в порядку, встановленому його розділом XIII.
Належне виключно народові право визначати і змінювати конституційний лад в Україні не може бути привласнене у будь-який спосіб державою, її органами або посадовими особами.
Положення частини четвертої статті 5 Конституції України «Ніхто не може узурпувати державну владу» треба розуміти як заборону захоплення державної влади шляхом насилля або в інший неконституційний чи незаконний спосіб органами державної влади та органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, громадянами чи їх об'єднаннями»...
Трішки розібравшись із юридичними моментами, час перейти до другого отриманого нами документу. Причому для того, щоб він опинився у наших руках, довелося витратити декілька місяців та пройти через судові засідання у двох судах. Це лист-відповідь Покровської міської ради на наш інформаційний запит, за підписами юристів Андрія Маглиша та Олексія Хоміка, у кваліфікації яких ми, звісно, не можемо сумніватися…
Так от, із цього листа виходить, що будь-яких документів щодо створення територіальною громадою через референдум або загальні збори громади юридичної особи з кодом ЄДРПОУ 34081234, яка іменує себе органом місцевого самоврядування під назвою Орджонікідзевська/Покровська міська рада Дніпропетровської області та розпоряджається комунальним майном громади, не існує!
Причому, це вже не перший випадок, коли легітимність Покровської міськради ставиться під сумнів. До схожих висновків ще восени 2017-го року дійшов і Орджонікідзевський міський суд, розглядаючи справу № 184/663/17:
«Створення Покровської міської ради (код ЄДРПОУ 34081234) у неконституційний спосіб, відсутність матеріальної та фінансової основи, землі, відсутність підтверджених належних повноважень міського голови, відсутність рахунків в банках, відсутність реєстрації як платника/отримувача/розпорядника бюджетних коштів у Державній казначейській службі України у м. Покров, відсутність офіційно оформлених на постійній основі працівників Покровської міської ради, а також інші факти, наведені вище, свідчать про фіктивну діяльність юридичної особи – Покровська міська рада (код ЄДРПОУ 34081234)».
Відразу після такого гучного рішення на суд з різкою та неадекватною критикою, втручаючись у повноваження суду, накинувся міський голова Шаповал, а буквально через кілька днів будівля суду залишилася без води. Але рішення так і залишилося в силі…
Після ознайомлення із вищезазначеними документами, може з’явитися слушне запитання: якщо Покровська/Орджонікідзевська міська рада, як юридична особа не являється органом місцевого самоврядування, то чи є законними і обов’язковими до виконання її рішення? Адже стаття 19 Конституції України прямо каже:
«Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством».
У цій статті також хотілось би відзначити особливу роль міського голови Олександра Шаповала, до речі - юриста за освітою.
Міського голову м. Покров Олександра Шаповала обрали на виборах волевиявленням громадян, а отже він є легітимним та наділений усіма повноваженнями визначеними законом. До таких повноважень належить підписання рішень прийнятих Покровською міською радою, яку на підставі оприлюднених документів можна назвати «самозванцями». А отже відповідно до того ж ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» міський голова Олександр Шаповал несе персональну відповідальність, від якої не звільняє незнання законів і Конституції України, в т.ч. за створення організованої злочинної групи, яка займалась (за інформацією прокуратури) розкраданням майна територіальної громади. .
Як бачимо, за останні роки ситуація жодним чином не змінилася на краще. І це не просто юридичні курйози чи приклад пофігізму чиновників (хоча пофігізму там також вистачає, на жаль). Якщо сама основа, саме «коріння» місцевого самоврядування у громаді відсутнє, то чи варто дивуватися, що ми, мешканці, постійно отримуємо від своїх так званих «обранців» настільки потворні «плоди»: постійне зростання комунальних тарифів для населення, продаж за безцінь майна громади, корупційні схеми під керівництвом високопосадовців, незаконні рішення міської ради та багато іншого.
Зазначимо, що ми, звісно, не експерти у галузі державної безпеки, але на перший погляд вся ця історія пахне, а вірніше просто таки смердить самовільним присвоєнням владних повноважень (стаття 353 Кримінального кодексу України), а може й зазіханням на конституційний лад та державний устрій України (стаття 109 ККУ). Чекаємо на реакцію відповідних органів. Не все ж із зовнішньою агресією боротися, інколи не завадить глянути і на те, що відбувається під самим носом…
До речі, нагадаємо, що останнього разу Олександр Шаповал прийшов на посаду міського голови під прапором «Слуги народу». Партії, що зараз активно намагається очистити власні ряди від корупціонерів та осіб, замішаних у публічних скандалах. А тут у нас людина, яку судять за розкрадання бюджетних коштів. При цьому син мера, Владислав Шаповал, очолює фракцію "ОПЗЖ" у так званій "міськраді". Ми, звісно, ні на що не натякаємо, але, можливо, керівництву цих політичних сил варто ретельніше обирати своїх представників на місцях?
Максим Зеленін
Оставить комментарий