У Європу чи на смітник?

Сьогодні хіба що лінивий не б'є себе в груди стверджуючи: "Я є культурна, високоморальна Європейська людина! Решта краян в нашій державі можливо до цього ще й не доросли, але ж - Я-Я-Я!!!" І в першу чергу такими себе вважають чомусь чиновники фіскальних...

Сьогодні хіба що лінивий не б'є себе в груди стверджуючи: "Я є культурна, високоморальна Європейська людина! Решта краян в нашій державі можливо до цього ще й не доросли, але ж - Я-Я-Я!!!" І в першу чергу такими себе вважають чомусь чиновники фіскальних державних установ. Але чи дійсно це так? Давайте шановні читачі дослідимо це на прикладі клерків нашого рідного міста, що несуть на своїх плечах такий тяжкий тягар податкової служби.

Серед ясного червневого дню, блакитно-небесного коліру автівка марки "Шкода Фабія" зупинилася неподалік торгівельного закладу "Родничок". Популярний в окрузі магазин реалізує навколишньому населенню різного роду напої для задоволення будь якої спраги і саме це, на першій погляд, притягнуло до нього пасажирів "залізного коня". З машини впевнено вийшли троє чолов’яг та направилися прямісінько до привітної вітрини де в широкому асортименті поблискували пляшки, як для потреб простого люду так і для примх самих вибагливих клієнтів. По манері триматися в них, як кажуть в народі: "До гадалки не ходи…", сто відсоткове відчувалася впевненість владноможців місцевого масштабу. Як вдалося з'ясувати автору - добродіями виявилися головний державний ревізор-інспектор, спеціаліст з питань контролю за обігом підакцизних товарів вельмишановний пан Бабкін Леонід Миколайович, а також головний державний ревізор-інспектор відділу адміністрування єдиного внеску спеціаліст та не менш шановний пан Халіулін Сергій Миколайович. Третя особа мала статус "інкогніто". Як показує практика, такий дует податківців переростає в тріо, коли потрібен так би мовити "засланий козачок" – для проведення контрольних закупок, або у якості "випадкового" свідка при фіксації можливих правопорушень з боку працівників прилавку. За виконану роботу, по допомозі встановлення законності останньому, за неписаним правилом, належить винагорода "з королівського плеча" у вигляді товару реалізованого на місці події. На разі, третього залишили поки що стерегти засіб пересування. Через деякий час, один з інспекторів неспішно покинув об’єкт торгівлі, а у його руці була – а ну відгадайте з першого разу? Правильно – пляшка пива, для пана "інкогніто"!

На відеозапису наданому журналісту, було просто "любо" дивитися як смокче з горла, серед вулиці, ледь не над дитячою коляскою з немовлям, що прогулювала самотня мама, невідомий друг податківців. В цей теплий, сонячний день, пінистий напій здається просто сам просився в нутро! Наш безіменний (поки що – прим.) пан, наш Європейський громадян, чмокаючи ємкість зі слабоалкогольним напоєм, схоже виконував невідомий ритуальний танець в розкачку пересуваючись в тіні дерев, під якими було припарковано авто держслужбовців. Однак жінку з дитиною така вистава явно не привабила і вона судячи з усього вирішила за краще по швидше зникнути з такого собі "танцмайданчика" для любителя пива. На щастя по між дерев була стежка, що і врятувало пані від не вільного спостерігання за спорожненням флакона. Певно вона мала рацію, адже на відміну від автора, який додивився відеоролик до кінця, не побачила фіналу свинства, коли друг податківців побачивши дно презенту без жодної каплі рідини… просто кинув його там де недавно виписував свої дивні піруети – прямо під ялинку, на зелений газон.

Усі чоловіки прекрасно знають, що там де п’ють пиво там і справляють фізіологічні потреби. Швидка втеча пані з коляскою напевно позбавила її ще і цього видовища.

На жаль, чи на щастя камера спостереження вказаного факту не зафіксувала, але як розповідають жителі міста Покров це не поодинокі випадки.

Крім виховання високоморальної Європейської людини, яким є "інкогніто", друга та ділового партнера головних державних ревізорів Державної податкової інспекції Бабкіна Л.М., Халіуліна С.М. виникають запитання і до керівників органів місцевого самоврядування, які надали дозвіл на торгівлю алкогольними виробами.

Шануймося, панове – йдемо до Європи!

Автор: Мирон Бохняк