• О нас
  • Контакты

Феєричний фінал “Грації” на Всеукраїнських змаганнях.

Феєричний фінал “Грації” на Всеукраїнських змаганнях.

18 грудня 2016р. клуб бально спортивного танцю "Грація" взяв участь у традиційних Всеукраїнських змаганнях з бально спортивного танцю "Рождественские встречи" у м. Запоріжжя. Будинок культури "Металургів" знову приймав танцюристів з усіх усюд. На змагання з’їхались понад 500 учасників з усіх міст України.

феєричний фінал “грації” на всеукраїнських змаганнях. - изображение 1

Воно й не могло бути іншим - на паркеті танцювали найкращі пари клубів бально спортивного танцю. Чим вищий рівень змагань, тим важче суддям. Як відрізнити хороше від дуже хорошого? Лідери змінювалися чи не після кожного танцю. І все ж сума суддівських оцінок вивела на перше місце тих, хто вважався фаворитом Турніру, адже пари Волков Данила і Ошега Карина завоювали срібні медалі, Табаков Дмитро та Брезгіна Анастасія – золоті мебалі, а Табакова Валерія стала переможницею категорії Соло 4 та отримала золоту медаль. Вишуканий стиль, хороше відчуття музики й геометрії залу, високий рівень хореографії, особливо в "стандарті", вирізняли вихованців ТСК "Грація", які по праву здобули свої нагороди (тренери Волкова Наталя та Пащук Антон).

Який шикарний, привабливий фінал Всеукраїнських змаганнях з бально спортивних танців "Рождественские встречи".

Під сводами танцполу вирувала музика — самба, ча-ча-ча, вальс, джайв, танго, румба та квік степ, пари змінювались на паркеті, їхня програма була надзвичайно насиченою: пройшли старти зі стандартної та латиноамериканської програм серед усіх вікових груп – початківців і леді ювеналів, діти школа, юніори і бебі.

Чудові міні-спектаклі (а кожен танець у виконанні пар ним являється) зібрали бажану кількість глядачів. Експресивний джайв, велика кількість різних історій кохання – вальс, виконаний парами не залишив байдужими нікого на трибунах.

Відмінна школа, висока техніка плюс артистичність – усе це складові успіху юних танцюристів.

Після "фінального свистка", тобто точніше – після заключних акордів джайву, останнього танцю латини, який завершив танцювальний марафон, і глядачі, і самі учасники розходилися майже оглушені (енергетика публіки цього дня давала оглушливий шумовий ефект) і дуже задоволені. Це був найсправжній високий рівень змагань, з хорошею естетикою. Наші пари, порадували глядачів хорошою школою, емоційністю, осмисленим ставленням до танцю як до міні-спектаклю, а не набору необхідних фігур і елементів. Віриться, що їм підкорятимуться й вищі щаблі, бо вже тепер помітні у них прагнення мати власний "почерк" на паркеті, темперамент і хороша техніка.

На таких змаганнях на власні очі переконуєшся, що це синтез високого мистецтва і спорту. Та будь-який перелік імен переможців не передасть ту атмосферу великих змагань, коли здається раптом, що у повітрі з"явився аромат бразильської чи колумбійської кави, шелест пальм - ніби поряд... Танцюють латину! А потім інші вихрі підхоплюють вас – маестро Штраус запрошує партнерів на невмиручий віденський вальс. Сотні, тисячі разів чуті мелодії, бачені рухи – як вдається їм знову й знову знаходити шлях до нашого серця й розуму? А мені й не хочеться знайти розгадку.

Як кажуть французи, спокуса там, де таємниця.

Оставить комментарий

Отправить